НАБУНДЮЧИТИ
Значення набундючити це
НАБУНДЮ́ЧИТИ див. набундю́чувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 21.
Набундю́чити, чу, чиш, гл. Надуть, растопырить. Набундючити губи. Набундючити спідницю.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 466.
набундючити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| kabundukan | набундючити |
набундючити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nabundiuchyty | nabundiuchyty | nabundyuchyty |
набундючити Рід - дієслово, доконаний вид
набундючити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | набундючу | набундючимо |
| 2 особа | набундючиш | набундючите |
| 3 особа | набундючить | набундючать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | набундючив | набундючили |
| Жіночий рід | набундючила | |
| Середній рід | набундючило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | набундючмо | |
| 2 особа | набундюч | набундючте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | набундючивши |
набундючити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |