НАБАЧИТИ
Значення набачити це
НАБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм.
1. Звернути увагу на кого-, що-небудь; помітити, побачити. Одного разу, прибираючи дякову "світлицю", Тарас набачив у дяка грубий зшиток синього паперу (Вас., II, 1959, 362); Лаврик ще спить.., а Даринка, набачивши якось за соняшниками торішню стерню, вирішила піти колосків пошукати (Вирган, В розп. літа, 1959, 266).
2. Те саме, що наба́читися. [Д е в і: ] Якби ви коли почули, як стане дядько правити про бали, комедії та всякі маскаради, що він набачив по світах. Ото є що послухать! (Л. Укр., III, 1952, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 11.
набачити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to envy | набачиты |
набачити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nabachyty | nabachyty | nabachyty |
набачити Рід - дієслово, доконаний вид
набачити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | набачу | набачимо |
| 2 особа | набачиш | набачите |
| 3 особа | набачить | набачать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | набачив | набачили |
| Жіночий рід | набачила | |
| Середній рід | набачило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | набачімо | |
| 2 особа | набачи | набачіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | набачивши |
набачити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
набачити в англійській розкладці - yf,fxbnb
Цитати української літератури з використанням слова набачити
"Мирон Данилович минав кущовиння, переярки, пагорби, сподіваючися набачити якусь поживу, аж поки вийшов на берег річки, біля якої сіріла руїна — рештка оселі, видно, заможної"Барка Василь Костянтинович - Жовтий князь