НАБАБИТИ
Значення набабити це
Наба́бити, блю, биш, гл. Принять нѣсколько душъ дѣтей. Я собі набабила онуків, — аж п’ятеро. Харьк. г. Ось тобі й набабила, що Мотря аж ноги простягла.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 461.
набабити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| nabaviti | набабити |
набабити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nababyty | nababyty | nababyty |
набабити Рід - дієслово, доконаний вид
набабити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | набаблю | набабимо |
| 2 особа | набабиш | набабите |
| 3 особа | набабить | набаблять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | набабив | набабили |
| Жіночий рід | набабила | |
| Середній рід | набабило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | набабмо | |
| 2 особа | набаб | набабте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | набабивши |
набабити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |