МІЦНІШАТИ
Значення міцнішати це
МІЦНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Робитися, ставати міцнішим. Листя на дереві міцнішало, набираючись цілющої води (Н.-Лев., І, 1956, 68); Дружба Шевченка з Вернером міцнішала (Тулуб, В степу.., 19в4, 278); Голос в Антона міцнішав, ріс, і він не помітив, що вже кричить (Коцюб., ІГ, 1955, 295); Від його міцної.. постаті і вольового, мужнього обличчя віяло такою певністю й силою, що Ляля відчула, як і сама біля нього міцнішає, вбирає в себе частки його могутньої сили (Гончар, IV, 1960, 33); А вітер міцнішає, зривається віхола (Хижняк, Тамара, 1959, 257); Андрійове господарство з року в рік міцнішало (Кач., II, 1958, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 759.
міцнішати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
to grow stronger | крепчать |
міцнішати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
mitsnishaty | mitsnishaty | mitsnishaty |
міцнішати Рід - дієслово, недоконаний вид
міцнішати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | міцнішаю | міцнішаємо |
2 особа | міцнішаєш | міцнішаєте |
3 особа | міцнішає | міцнішають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | міцнішатиму | міцнішатимемо |
2 особа | міцнішатимеш | міцнішатимете |
3 особа | міцнішатиме | міцнішатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | міцнішав | міцнішали |
Жіночий рід | міцнішала | |
Середній рід | міцнішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | міцнішаймо | |
2 особа | міцнішай | міцнішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | міцнішаючи | |
Минулий час | міцнішавши |
міцнішати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
9 | 4 | 5 |
міцнішати в англійській розкладці - vswysifnb
Цитати української літератури з використанням слова міцнішати
"Вона вже настала і повинна міцнішати й рости"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини