МІСІЯ

МІ́СІЯ, ї, ж.

1. Важливе завдання, доручення тощо. Патер Гаудентій, одержавши таку місію [захищати інтереси католицизму], вирушив з Рима до Варшави (Фр., II, 1950, 147); Панна, певне, взяла була на себе благородну місію підняти дух у хлопця, підійшла, сіла на стілець рядом з Вовою і стала заводити розмову (Вас., І, 1959, 88); Пан каштелян був вельми спритною людиною, і тому не раз довіряли йому різні дразливі та небезпечні місії, при яких треба було не тільки розуму й відваги, але й хитрощів та безсоромності (Оп., Іду.., 1958, 468).

2. Високе призначення, відповідальна роль. — Може, комусь із нас тут судилося загинути, не доживши до дня перемоги. Але пам’ятаймо одне: на нас лежить велика місія. Будемо ж стояти на смерть! (Гончар, III, 1959, 117); Комунізм виконує історичну місію визволення всіх людей від соціальної нерівності, від усіх форм гноблення і експлуатації, від страхіть війни і утверджує на землі Мир, Працю, Свободу, Рівність, Братерство і Щастя всіх народів (Програма КПРС, 1961, 5).

3. Постійне дипломатичне представництво у будь-якій державі, яке очолює посланник або повірений у справах. Вкажіть йому [комсомольцеві] дорогу, дайте науку, дайте техніку і тоді посилайте куди завгодно: в інженери, в капітани, в дипломатичні місії, артисти (Довж., І, 1958, 88); — А ти ж у Києві бачив по вулицях: так і майорять прапорці на автомобілях дипломатичних місій (Головко, II, 1957, 503); // Будинок, де розміщене це представництво. Машина під’їхала до місії.

4. Представники однієї держави, що перебувають в іншій державі з якою-небудь метою. У 1842 р. Путятніну надали звання контр-адмірала і послали на чолі місії до іранського шаха (Видатні вітч. географи.., 1954, 78); У жвавих розмовах участі не брав лише начальник японської військової місії майор Такахасі (Гончар, II, 1959, 390).

5. Місіонерська організація.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 748.