МІСТИНА
Значення містина це
МІСТИ́НА, и, ж. Те саме, що мі́сце 1, 2. [1 — й голос:] В таку містину ворогів загнав, Що легко там було їх подолати (Сам., II, 1958, 70); Христя з подругою вибрали собі містину під стінкою (Горд., Заробітчани, 1949, 44); Містина вся дика, таємнича, але не понура, — повна ніжної задумливої поліської краси (Л. Укр., III, 1952, 186); Ганні ця містина нагадала розкішні полтавські левади. Густа лугова трава, гінкі молоді очерети, клдб’я поодиноких верб (Гончар, Таврія, 1952, 339).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 749.
Місти́на, ни, ж. Мѣсто. Черк. у. Добряча містина отам на леваді: чи бач яка трава! Харк. г. Ум. Містинка, місти́ночка.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 432.
містина Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| mstina | містина |
містина Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| mistyna | mistyna | mistyna |
містина Рід - іменник, жіночий рід, неістота
містина Словоформи слова
| Називний | містина | містини |
| Родовий | містини | містин |
| Давальний | містині | містинам |
| Знахідний | містину | містини |
| Орудний | містиною | містинами |
| Місцевий | на/у містині | на/у містинах |
| Кличний | містино | містини |
містина Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |