МІРНИК
Значення мірник це
МІ́РНИК, а, ч., розм. Той, хто міряє землю; землемір. У зв’язку з відсутністю землевпорядних сил не можна відмовлятися від проведення цієї роботи спрощеним способом, силами колгоспних мірників, колгоспного активу (Рад. Укр., 30.І 1946, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 746.
Мі́рник, ка, м.
1) Землемѣръ.
2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ въ 4 четверика. Зміев. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 432.
мірник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| dipstick | мерник |
мірник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| mirnyk | mirnyk | mirnyk |
мірник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
мірник Словоформи слова
| Називний | мірник | мірники |
| Родовий | мірника | мірників |
| Давальний | мірникові, мірнику | мірникам |
| Знахідний | мірника | мірників |
| Орудний | мірником | мірниками |
| Місцевий | на/у мірнику, мірникові | на/у мірниках |
| Кличний | мірнику | мірники |
мірник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |