МУШТРУВАТИСЯ

МУШТРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. Займатися муштрою (у 1 знач.). Розказує [Оксана], і де була, і що бачила, і з якою дівкою говорила, і як солдати муштрувались (Кв.-Осн., 11,1956,431); Нагодовані, обуті І кайданами окуті, Муштруються [москалі]… (Шевч., І, 1951, 245); У величезному дворі казарми кілька сотень (а всього в полку понад тисячу чоловік) муштрувалися з гвинтівками (Головко, II, 1957, 450).

2. перен., фам. Наряджатися, причепурюватися. Настя знов ускочила в залу й муштрувалась перед дзеркалом: притулювала до лиця накуплені стрічки, начіплювала їх на голову, зав’язувала ними шию (Н.-.Чев., III, 1956, 215).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 835.

Муштрува́тися, ру́юся, єшся, гл.

1) Быть на ученіи (о солд.), обучаться военнымъ пріемамъ. Поки салдати муштрувались, то капитан частісінько поглядав на Оксану. Кв. І. 173.

2) Возиться. Муштруйся перед дзеркалом цілий день. Левиц. І. 500.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 458.