МУЧИТИ
Значення мучити це
МУ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. Завдавати мук, фізичних або моральних страждань. Еней, бідняжка, ізлякався І ввесь, як крейда, побілів, І зараз у яги спитався, Хто їй так мучити велів? (Котл., І, 1952, 148); Хлопчика мучили, та він не сказав ні слова (Донч., V, 1957, 447); * Образно. Мій краю прекрасний, розкошний, багатий! Хто тебе не мучив? (Шевч., II, 1953, ЗО); // Бути причиною, джерелом страждань. Він знав, що тепер справді в Піски йти небезпечно; одначе совість його мучила, що так товариша кинули… (Мирний, І, 1949, 311); — Тепер, коли наука так швидко пішла вперед і довела закони, на яких тримається всесвіт, біблія — це просто збірник казок, розрахованих на старих дідів, яких мучить безсоння (Тют., Вир, 1964, 42); // безос. [Генрикова:] Знов його корчило та мучило, я вже далебі зо страху не знала, що мені з ним почати (Л. Укр., IV, 1954, 214); // також без додатка. Не давати спокою, хвилювати, турбувати. Тепер мені спокійніше, а то я за турботами не міг часом спочивати як слід, все мучила думка про вас всіх (Коцюб., III, 1956, 328); Ніч була безмилосердна. Все, що відсувалося за дня, стає перед очі, мучить, гризе й точить душу (Кобр., Вибр., 1954, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 833.
Му́чити, чу, чиш, гл. Мучить. На тім крижі Христа мучено. Чуб. III. 354.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 457.
мучити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| torment | мучить |
мучити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| muchyty | muchyty | muchyty |
мучити Рід - дієслово, недоконаний вид
мучити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мучу | мучимо |
| 2 особа | мучиш | мучите |
| 3 особа | мучить | мучать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мучитиму | мучитимемо |
| 2 особа | мучитимеш | мучитимете |
| 3 особа | мучитиме | мучитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | мучив | мучили |
| Жіночий рід | мучила | |
| Середній рід | мучило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мучмо | |
| 2 особа | муч | мучте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | мучачи | |
| Минулий час | мучивши |
мучити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |
мучити в англійській розкладці - vexbnb
Цитати української літератури з використанням слова мучити
"Він говорив, щоб люди ходили до церкви, молились богу, вчили дітей молитись богу, що добрим людям бог дасть спасіння, а грішних будуть чорти мучити в пеклі огнем та розтопленою смолою."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Старосвітські батюшки та матушки
"— Варто було мучити себе цілий вік."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Кайдашева сім’я
"Хто їй так мучити велів?"Котляревський Іван Петрович - Енеїда
"Але мучити Миколу не хотілося."Андріяшик Роман Васильович - Люди зі страху
"Юрба піймала кількох старших і стала немилосердно бити та мучити"Чайковський Андрій Якович - Сагайдачний
"Щоб не мучити отак інших, отих усіх бідолашних, перед тобою, Господи, неповинних!.."Багряний Іван Павлович - Людина біжить над прірвою
"Вiн мучить моє сумлiння грижею[6], i менi здається, що все дурне, безцiльне, жорстоке i погане, що я тiльки коли зробив у своїм життi, скристалiзувалося в конкретний образ отсього малого, невинно замордованого пташка, щоб тим докучливiше мучити мене"Франко Іван Якович - Мій злочин
"По-перше, з нашим умiнням одну сторiнку три днi треба мучити"Нестайко В - Тореадори з Васюкiвки
"Його знову почала мучити думка: як він зробить те, що надумав? Порох він уже положив, і треба, значить, кінчати"Хвильовий Микола - Злочин
"Він згадував сьогоднішній ранок, згадував Аглаїне тіло, і йому хотілось мучити Ганну — мучити за те, що вона не дає йому взяти це тіло… і взагалі так уперто стоїть йому на дорозі."Хвильовий Микола - Вальдшнепи