МУТИТИ
Значення мутити це
МУТИ́ТИ, мучу́, му́тиш, недок., перех., розм. Те саме, що каламу́тити. Баране, не мути води вовкові! (Номис, 1864, № 1100); [Годвінсон:] Лукавий чоловік. Мутив громаду (Л. Укр., III, 1952, 27); Меткі на вигадки дівчата заводили пісень, що мутили душу Несторові (Горд., II, 1959, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 832.
Мути́ти, мучу́, тиш, гл.
1) Мутить, возмущать.
2) Производить безпорядокъ. Мутив, як на селі москаль. Котл. Ен. І. 25. Доти лях мутив, доки не наївся. Ном. № 876.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 456.
мутити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| muddy | мутить |
мутити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| mutyty | mutyty | mutyty |
мутити Рід - дієслово, недоконаний вид
мутити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мучу | мутимо |
| 2 особа | мутиш | мутите |
| 3 особа | мутить | мутять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мутитиму | мутитимемо |
| 2 особа | мутитимеш | мутитимете |
| 3 особа | мутитиме | мутитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | мутив | мутили |
| Жіночий рід | мутила | |
| Середній рід | мутило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мутімо | |
| 2 особа | мути | мутіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | мутячи | |
| Минулий час | мутивши |
мутити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |
мутити в англійській розкладці - venbnb
Цитати української літератури з використанням слова мутити
"Чи видобудеться з них і побідить те, що старається неустанно мутити спокій її душі і гамувати її в її намірах? За все те, т"Кобилянська Ольга Юліанівна - Царівна