МОРЩИНКА

МОРЩИ́НКА, и, ж., рідко. Зменш.-пестл. до морщи́на. На тім лиці не було ані одної зайвої морщинки (Март., Тв., 1954, 119).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 807.

Мо́рщинка, ки, ж.

1) Ум. отъ мо́рщина. Я йому морщинки розгладжую на лобі. Г. Барв. 359.

2) Часть рукава женской сорочки у галицкихъ»покутянъ: вставка, вшитая подъ уставкою. Kolb. І. 39.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 446.