МОЛОДЕЦТВО

МОЛОДЕ́ЦТВО, а, с.

1. Нестримна сміливість, хоробрість, завзяття. Добре було Денисові.. без Василя; а той би його заткнув за пояс чи у танцях, чи так у речах або в молодецтві (Кв.-Осн., II, 1956, 31); 3 Буймира котили колесо.., і Остап тут не раз показав свою силу, молодецтво, завзяття.. Сім верстов. Теж треба мати силу (Горд., II, 1959, 313); Їх [запоріжців] богатирське молодецтво відбилося і в прізвиськах — Підопригора, Двигун, Жила, Бухало (Наука.., 12, 1965, 28).

2. Молодість, стан юнацтва. Молоде, палке кохання

В тих піснях воно жило… Так загасли почування. Молодецтво одійшло (Граб., І, 1959, 198).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 785.

Молоде́цтво, ва, с. Жизнь парня, юношество, состояніе юношества. Покличте мені найменшого братіка, нєх я йому здам молодецтво своє і коника вороного, і сідельце золотев. Рк. Макс. Ой слухайте, бояре, де голубець гуде, там наш Андрієчко молодецтво здає. Маркев. 137.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 441.