МОВОТВОРЧИЙ
Значення мовотворчий це
МОВОТВО́РЧИЙ, а, е.. Який пов’язаний з мовотворенням. Своєю колосальною мовотворчою діяльністю І. Франко залишив "нестертий слід" у розвитку української мови (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 517).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 771.
мовотворчий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| linguistic | мовотворчий |
мовотворчий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| movotvorchyi | movotvorchyi | movotvorchyy |
мовотворчий Рід - прикметник
мовотворчий Словоформи слова
| Називний | мовотворчий | мовотворча | мовотворче | мовотворчі |
| Родовий | мовотворчого | мовотворчої | мовотворчого | мовотворчих |
| Давальний | мовотворчому | мовотворчій | мовотворчому | мовотворчим |
| Знахідний | мовотворчий, мовотворчого | мовотворчу | мовотворче | мовотворчі, мовотворчих |
| Орудний | мовотворчим | мовотворчою | мовотворчим | мовотворчими |
| Місцевий | на/у мовотворчому, мовотворчім | на/у мовотворчій | на/у мовотворчому, мовотворчім | на/у мовотворчих |
мовотворчий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 4 | 7 |