МОВНИК

Значення мовник це

МО́ВНИК, а, ч., розм.

1. Те саме, що мовозна́вець. Мовник.. диктує друкарці переклад з російської (Кундзич, Діези.., 1956, 7).

2. Викладач мови і літератури в школі; викладач мови в інституті. Що ж до знань, то за порадами до Жежери звертались не тільки два біологи, а й мовник Валентина Іванівна (Мушк., Чорний хліб, 1960,180); "Треба ж учительці мови прилучатися завжди до багатющого народного джерела", — пам’ятала вона вимогу свого інститутського лектора-мовника (Крот., Сини.., 1948. 282).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 770.

мовник Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
broadcasterвещатель

мовник Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
movnykmovnykmovnyk

мовник Рід - іменник, чоловічий рід, істота

мовник Словоформи слова

Називниймовникмовники
Родовиймовникамовників
Давальниймовникові, мовникумовникам
Знахідниймовникамовників
Орудниймовникоммовниками
Місцевийна/у мовнику, мовниковіна/у мовниках
Кличниймовникумовники

мовник Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
624

мовник в англійській розкладці - vjdybr

Цитати української літератури з використанням слова мовник

"Він мовник і мислитель."Багряний Іван Павлович - Антон-Біда — Герой Труда

"— Голобородько, — чемно назвався вчитель, підійшовши ближче, і на запитання Духновича, хто ж він за фахом, відповів: — Мовник"Гончар Олесь Терентійович - Людина і зброя