МОВИТИ
Значення мовити це
МО́ВИТИ, влю, виш; мн. мовлять; недок. і док., перех. і без додатка. Висловлювати вголос свої думки; говорити, казати. — Ой ви, діти — квіти наші! Наварю вам горщик каші. Поїсте ви досмаку, — Мовить баба у кутку (Гл., Вибр., 1951, 201); Останні слова Бульба вже мовив під тупіт і гуркітню поляків, які щільно підступили до табору (Довж., І, 1958, 259); І тихо мовив [Іосиф:] — Де ти в бога Загаялась, моя небого? (Шевч., II, 1963, 358); [Горобець:] Дозволь слово мовити, курінний отамане (Корн., І, 1955, 223).
◊ До сло́ва мо́вити, у знач. вставн. сл. — уживається для виділення слів, сказаних принагідно. До слова мовити, як не прикро, але сучасні драматурги, за невеликим виключенням, ще не створили в своїх п’єсах образів, рівних творінням наших класиків за силою соціального викриття й художньої виразності (3 глибин душі, 1959, 74); Ні́чого мо́вити, у знач. вставн. сл. — уживається для висловлення обурення, незадоволення чим-небудь. — Від самого рання нічого не їв, а тепер чекай на спеці, поки тебе пустять у хату! Нічого мовити — миле життя розвідача філоксерної комісії (Коцюб., І, 1955, 199); Пра́вду мо́вити (мо́влячи), у знач. вставн. сл. — уживається для підкреслення істинності, правдивості висловлювання. [Ономай:] Царівно, правду мовити, я честь хотів тобі, питаючи, зробити, як жриці божій і царівні Трої (Л. Укр., II, 1951, 286); Він, правду мовлячи, не почував ніякої охоти вчитися гри на фортеп’яні (Фр., VII, 1951, 242); Так [би] мо́вити, у знач. вставн. сл. — уживається при бажанні висловитися більш точно, точніше охарактеризувати що-небудь. В поетичних "Вечорах на хуторі біля Диканьки" він [М. Гоголь] показав український народ у святковій, так.би мовити, одежі: (Рильський, III, 1956, 22); Але, так мовити, чудо у нас це — дерево (справжнє, живе дерево) росте на дахові і навіть дає тінь… (Коцюб., III, 1956, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 769.
Мо́вити, влю, виш, гл. Говорить. Мовивши слово, треба бути паном. Ном. № 10671. Казала б, та уста не мовлять. Г. Барв. 72. Раз то мовить по грецьки, удруге по турецьки. Лукаш. 43. Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий. МВ. ІІ. 190. З великого жалю, я слова не мовлю. Лукаш. 83.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 437.
мовити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| speak | сказать |
мовити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| movyty | movyty | movyty |
мовити Рід - дієслово, недоконаний вид
мовити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мовлю | мовимо |
| 2 особа | мовиш | мовите |
| 3 особа | мовить | мовлять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мовитиму | мовитимемо |
| 2 особа | мовитимеш | мовитимете |
| 3 особа | мовитиме | мовитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | мовив | мовили |
| Жіночий рід | мовила | |
| Середній рід | мовило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мовмо | |
| 2 особа | мов | мовте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | мовлячи | |
| Минулий час | мовивши |
мовити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |
мовити в англійській розкладці - vjdbnb
Цитати української літератури з використанням слова мовити
"Та й сам я — мовити правду — не хотів би більш підійматись на ноги"Куліш Пантелеймон Олександрович - Чорна Рада
"Поряд з процесом відновлення пам’яті вона, за спеціальною методикою, одержувала і додаткову інформацію — для гарантії, так би мовити."Бережний Василь Павлович - HOMO NOVUS
"Так би мовити, мiж нами, чоловiками, кажучи.."Кашин Владимир - Кривавий блиск алмазiв
"— Ваша лекція, Костянтине Петровичу, — за десять хвилин, але тим часом у нас невеличка, так би мовити, сімейна нарада."Антоненко-Давидович Борис Дмитрович - Смерть
"Я ваш, так би мовити, найближчий сусід"Стельмах Ярослав Михайлович - Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера
"Так мовити б, “ п л я н о в о ”."Багряний Іван Павлович - Антон-Біда — Герой Труда
"Нема що й мовити, що така критика є в найліпшім разі тільки стилістичною вправою, але своєї природної задачі — аналізу поетичних творів яким-небудь науковим методом — не сповнює ані крихітки."Франко Іван Якович - Із секретів поетичної творчості
"Навіть більше того — він схвилював її, так би мовити, заборонено: недарма ж вона про це нічого не сказала чоловікові і навіть не думає про це щось говорити йому"Хвильовий Микола - Ревізор
"Про те щастя ще пізніше будемо мовити, з чого те щастя народилося, а тепер про школи й науки скажемо, які фундовано від латинського костьола."Вишенський Іван - Зачіпка мудрого латинника з дурним русином…
"Поряд з процесом вiдновлення пам'ятi вона, за спецiальною методикою, одержувала i додаткову iнформацiю - для гарантiї, так би мовити"Бережной Василий - Homo Novus