МО
Значення мо це
МО, вставн. сл., діал. Може (див. могти́ 3). [Левко:] А чого ж це, молодице, плачете? Мо’, горе яке, мо’,біда яка настигла? (Вас.,111,1960, 409); — Хто знає, може, то Прага? Мо, вона й справді золота? (Гончар, III, 1959, 306).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 767.
Мо нар. = Може. Чорт… ніс ту кобилу, мо ступнів два проніс та запінивсь і покинув. Рудч. Ск. І. 69. Да такий здоровий дуб був, що мо’б і втрох не обняв. Драг.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 436.
мо Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| mo | мо |
мо Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| mo | mo | mo |
мо Рід - іменник, чоловічий рід, неістота, невідмінюване
мо Словоформи слова
| Називний | мо | мо |
| Родовий | мо | мо |
| Давальний | мо | мо |
| Знахідний | мо | мо |
| Орудний | мо | мо |
| Місцевий | на/у мо | на/у мо |
| Кличний | мо | мо |
мо Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 2 | 1 | 1 |