МИТНИЦЯ
Значення митниця це
МИ́ТНИЦЯ, і, ж. Установа, що здійснює контроль за провезенням товарів через кордон і за оподаткуванням їх. Феодали прагнули використати торгівлю як джерело великих доходів. Великі князі почали посилено створювати митниці (Іст. УРСР, І, 1953, 127); [Ю д а:] Був там митар [митник] посеред них. Так що ж, не все одно на митниці сидіти, чи ходити за хлібом жебраним? — однака честь! (Л. Укр., III, 1952, 136); — Спробує митниця затримати його валку, вимагаючи мита (Тулуб, Людолови, І, 1957, 298).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 721.
Ми́тниця, ці, ж.
1) Мытный дворъ, таможня. Побачив митника на ім’я Левию, сидячого на митниці. Єв. Л. V. 27.
2) Прачка, судомойка. Ой зоре моя, зоре!. Тожесь мі присвітила: до дому митницю, до поля робітницю, до комори ключницю. (Свекровь о невѣсткѣ). Лукаш. 161. Гол. IV. 243.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 428.
митниця Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| custom | таможня |
митниця Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| mytnytsia | mytnytsia | mytnytsya |
митниця Рід - іменник, жіночий рід, неістота
митниця Словоформи слова
| Називний | митниця | митниці |
| Родовий | митниці | митниць |
| Давальний | митниці | митницям |
| Знахідний | митницю | митниці |
| Орудний | митницею | митницями |
| Місцевий | на/у митниці | на/у митницях |
| Кличний | митнице | митниці |
митниця Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
митниця в англійській розкладці - vbnybwz
Цитати української літератури з використанням слова митниця
"За доби Запорожжя в цих місцях стояла татарська залога в митниця, щоб збирати мито з крамарів, які через Микитине та Кам’яний Затон їздили до Криму"Кащенко Адріан Феофанович - Великий Луг запорозький