МИКУЛИТИСЯ
Значення микулитися це
Мику́литися, люся, лишся, гл. Мяться; вилять; хитрить. Усі бояться, микуляться, — чи йти, чи ні? Г. Барв. 427. Ич бісова коняка! шоб же рівно йти по дорозі, — ні, вона микулиться туди та сюди та й край! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 423.
микулитися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| mikulitis | микулитися |
микулитися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| mykulytysia | mykulytysia | mykulytysya |
микулитися Рід - дієслово, недоконаний вид
микулитися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | микулюся | микулимося |
| 2 особа | микулишся | микулитеся |
| 3 особа | микулиться | микуляться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | микулитимуся | микулитимемося |
| 2 особа | микулитимешся | микулитиметеся |
| 3 особа | микулитиметься | микулитимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | микулився | микулилися |
| Жіночий рід | микулилася | |
| Середній рід | микулилося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | микульмося | |
| 2 особа | микулься | микультеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | микулячись | |
| Минулий час | микулившись |
микулитися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |