МЕТИКУВАТИЙ
Значення метикуватий це
МЕТИКУВА́ТИЙ, а, е, розм.
1. Те саме, що метико́ваний. Голови колгоспів — люди терті, метикуваті — одразу, уже по складу викликаних, відчули, якого характеру має бути розмова (Ряб., Жайворонки, 1957, 24); Його чіпкий, метикуватий від природи розум не знає втоми (Гончар, Новели, 1954, 137).
2. Такий, над яким треба добре поміркувати. Метикувата задача.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 689.
Метикува́тий, а, е. Замысловатый.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 420.
метикуватий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| quick-witted | смекалистый |
метикуватий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| metykuvatyi | metykuvatyi | metykuvatyy |
метикуватий Рід - прикметник
метикуватий Словоформи слова
| Називний | метикуватий | метикувата | метикувате | метикуваті |
| Родовий | метикуватого | метикуватої | метикуватого | метикуватих |
| Давальний | метикуватому | метикуватій | метикуватому | метикуватим |
| Знахідний | метикуватий, метикуватого | метикувату | метикувате | метикуваті, метикуватих |
| Орудний | метикуватим | метикуватою | метикуватим | метикуватими |
| Місцевий | на/у метикуватому, метикуватім | на/у метикуватій | на/у метикуватому, метикуватім | на/у метикуватих |
метикуватий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |
метикуватий в англійській розкладці - vtnbredfnbq
Цитати української літератури з використанням слова метикуватий
"— Метикуватий, — похвалив його Швайка"Рутківський Володимир Григорович - Джури козака Швайки
"Ну, Сергiйко ще нiчого: хлопець метикуватий, настроєний миролюбно i до здiбностей своїх ставиться з гумором"Козинец Людмила - Було, є i буде