МЕСТИ

Значення мести це

МЕСТИ́, мету́, мете́ш; мин. ч. мів, мела́, мело́; наказ. сп. мети́, меті́м (меті́мо), меті́ть; недок.

1. перех. і без додатка. Видаляти з якої-небудь поверхні сміття, пил, сніг мітлою, віником і т. ін.; підмітати. Добра дівка — як старости йдуть, тоді мете (Номис, 1864, № 8966); — Не буду мести твоєї половини сіней та виносити твого сміття, — сказала Мелашка (Н.-Лев., II, 1956, 328); Гладкий сторож мів алею старанно, повагом (Дмит., Розлука, 1957, 7); * Образно. В червоних штанях аксамитних [оксамитних] Матнею у лицю мете, Іде козак (Шевч., II, 1953, 36); // чим. Волочачи що-небудь по поверхні, здіймати сніг, куряву тощо. Метучи розкритими полами кожуха іскристий сніг, поволі пішов [Левко] до стайні (Стельмах, І, 1962, 69).

◊ Мести́, як (мов, немо́в і т. ін.) помело́м (мітло́ю) — знищувати все на своєму шляху. Наїзниця скакала І військо немале вела, Собою всіх людей лякала І все, мов помелом, мела (Котл., І, 1952, 197).

2. перех. Піднімаючи в повітря, розвівати, розносити що-небудь (про вітер, бурю тощо). Не вітер, а буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі (Мирний, III, 1954, 8); Опадає листя, його метуть вітри (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 66); // неперех. Піднімати в повітря часточки пилу, снігу і т. ін., розвівати, розносити їх (про хуртовину, суховій і т. ін.). Надворі було хуртеча Та метелиця мете; За ворітьми коло вікон сніг горбами наросте (Щог., Поезії, 1958, 187); Це в степу увостаннє суховії метуть. До щитів розподільних поливальниці йдуть (Шеремет, Дружбою.., 1954, 12); // безос. — Ну й погода! Насилу добралася до вас. Мете — світу божого не видно (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 36).

3. неперех., перен., розм. Швидко прямувати, бігти. [Карпо:] На, та й мети швидше з хати. (Дає сто рублів і випиха Агапона за поріг) (Кроп., II, 1958, 182); — Бач, як мете [наймит] до воріт. І подасться, чортове одоробло, в економію (Стельмах, І, 1962, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 683.

Мести́, мету, те́ш, гл.

1) Мести. Піднялось така хуґа: світу не видно, — мете. Рудч. Ск. II. 206.

2) Мести, выметать. Три дні хати не мела, не вмивалася. Чуб.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 419.

мести Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
revengeмести

мести Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
mestymestymesty

мести Рід - дієслово, недоконаний вид

мести Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаметуметемо
2 особаметешметете
3 особаметеметуть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаместимуместимемо
2 особаместимешместимете
3 особаместимеместимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідмівмели
Жіночий рідмела
Середній рідмело
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа метімо
2 особаметиметіть
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часметучи
Минулий часмівши

мести Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
523

мести в англійській розкладці - vtcnb

Цитати української літератури з використанням слова мести

"— А хоч би й поясом, що тобі до того! Не буду мести твоєї половини сіней та виносити твого сміття,— сказала Мелашка."Нечуй-Левицький Іван - Кайдашева сім’я

"— Коли буде так мести, — сказав недоречно, — то завтра світу не побачимо…"Шевчук Валерiй - Дiм на горi

"Тоді підвелась і почала мести терем спідницею"Білик Іван Іванович - Похорон богів

"Ненависть его к Мазепе, вследствие неудавшейся мести, усилилась еще больше"Старицький Михайло Петрович - Молодость Мазепы

"Світлиці, сіни, двір мести:"Котляревський Іван Петрович - Енеїда

"Одно тільки рятує тебе від моєї мести, — а се те, що ти нині вирятував мою доньку з небезпеки"Франко Іван Якович - Захар Беркут

"— Стережися мести, — тільки й сказав отаман Богданові й нахилив корогву вперед: — Потягнімо, браттє!"Білик Іван Іванович - Меч Арея

"В хату ввійшов Лаврін, узяв віник і почав мести діл"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Кайдашева сім’я

"Схопилося мести несамовито"Барка Василь Костянтинович - Жовтий князь

"Вітер здійметься остро пекучою струєю, розірве свавільно посліднє зісохле, безбарвне вже листя, стане мести зневажливо землю, а небо закутається в сірий смуток…"Кобилянська Ольга Юліанівна - Осінню