МЕРТВИТИ
Значення мертвити це
МЕРТВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. мертвля́ть; недок., перех.
1. Робити мертвим, позбавляти життя; убивати. Старих людей турки мертвили (Сл. Гр.); Спека та посуха того літа Мертвили поле і серця в’ялили, І ждала благодатного дощу Земля в той рік (Рильський, II, 1960, 292).
2. перен. Позбавляти життєвості, бадьорості. Така вже суть християнства, що воно не спонукає до розвитку всіх духовних і фізичних сил людини, а, навпаки, мертвить, тамує їх (Рад. літ-во, 18, 1955, 224).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 680.
Мертви́ти, влю́, ви́ш, гл.
1) Умерщвлять. (Смерть) три годи мертвила саме середніх людей. Мнж. 63. Старих людей турки мертвили. Волч. у.
2) Желать смерти кому. Вона сього сина все мертвила, аж той умер. Зміев. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 419.
мертвити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| mertveci | мертвити |
мертвити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| mertvyty | mertvyty | mertvyty |
мертвити Рід - дієслово, недоконаний вид
мертвити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мертвлю | мертвимо |
| 2 особа | мертвиш | мертвите |
| 3 особа | мертвить | мертвлять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мертвитиму | мертвитимемо |
| 2 особа | мертвитимеш | мертвитимете |
| 3 особа | мертвитиме | мертвитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | мертвив | мертвили |
| Жіночий рід | мертвила | |
| Середній рід | мертвило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мертвімо | |
| 2 особа | мертви | мертвіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | мертвлячи | |
| Минулий час | мертвивши |
мертвити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |