МЕМУАРИ
Значення мемуари це
МЕМУА́РИ, ів, мн. Літературний твір у формі записок, написаний від першої особи — учасника або свідка відображених у ньому подій. Може згодом.. буду писати обіцяні мемуари (Л. Укр., V, 1956, 394); Тепер я не пишу романа. Я пишу мемуари. Згадую певний шматок життя, що мені він дорогий, і пишу про нього (Ю. Янов., II, 1958, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 671.
мемуари Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| memoirs | мемуары |
мемуари Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| memuary | memuary | memuary |
мемуари Рід - іменник, множина рід, неістота, тільки множина
мемуари Словоформи слова
| Називний | мемуари | |
| Родовий | мемуарів | |
| Давальний | мемуарам | |
| Знахідний | мемуари | |
| Орудний | мемуарами | |
| Місцевий | на/у мемуарах | |
| Кличний | мемуари |
мемуари Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 4 | 3 |
мемуари в англійській розкладці - vtvefhb
Цитати української літератури з використанням слова мемуари
"Одна з’явилася на Хрещатику, щоб дописати свої мемуари, об’їздила весь світ, нічого не відкрила нового, топтала тисячолітні стежки пілігримів і глобтротерів: Пірей,"Загребельний Павло Архипович - Диво
"Дніпро-рівер під крилом тобі сяйне, а ця готельна клітка з її невитравним духом синтетики тільки в згадці вирине, коли писатимеш мемуари."Гончар Олесь Терентійович - Твоя зоря
"Я пригадав мемуари про ті часи М"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Живцем поховані
"Мемуари ПРОРОКА САМУтЛА "Ячейкин Юрий - Бiблiйнi пригоди на небi i на землi
"Спогади, мемуари пише"Нестайко В - Загадка старого клоуна
"Спогади, мемуари пише"Нестайко Всеволод Зіновійович - Загадка старого клоуна
"-- Мемуари! -- здивувався Сергiй"Костецкий Анатолий - Все - як насправдi
"Старий граф знову взявся за свої мемуари й щоранку, заклавши руки за спину, насупивши кошлаті брови, важко ходить по кабінету, мнучії й тискаючи свою пам’ять, як засохлу глину."Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина