МЕДАЛЬ

МЕДА́ЛЬ, і, ж.

1. Знак переважно у вигляді круглої металевої пластинки з рельєфним написом і зображенням, що встановлює держава як нагороду за особливі заслуги, трудові та бойові подвиги. А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці І гадки не має. А в неділеньку святую Мундир надіває, І медаль і хрест причепить (Шевч., II, 1953, 254); За мужність, виявлену в одному з.. боїв, його було нагороджено медаллю "За відвагу" (Вол., Сади.., 1950, 111); На грудях голови артілі Давида Васильовича Бойка горять дві золоті медалі (Цюпа, Україна.., 1960, 252); // Такий знак, що вручається за відмінні успіхи випускникам учбового закладу, а також учасникам різних конкурсів, змагань, оглядів і т. ін. Скінчивши гімназію з золотою медаллю, Ленін у серпні 1887 року вступив на юридичний факультет Казанського університету (Біогр. Леніна, 1955, 7); Молоду дисертантку оточили чоловіки й жінки, старі й молоді радянські вчені з медалями лауреатів премій (Ле, Право.., 1957, 10); // Такий знак, що вручається учасникам виставки за високу якість експонатів; тваринам (собакам, коровам і т. ін.) — за породистість або інші якості. — Я так люблю сіяти! — зітхнув Орлюк.. — Люблю орати, косити, молотити. Але понад усе люблю сіяти, садовити, плекати, щоб росло.. Медаль одержав на виставці (Довж., І, 1958, 285).

2. Металевий знак на честь визначної особи або події з написом і зображенням.

◊ Зворо́тний (і́нший) бік меда́лі — другий бік якої-небудь справи (здебільшого негативний). Весна видалась на рідкість дощовита. Це вселяє великі надії на багатий урожай, але є і зворотний бік медалі — дуже неприємний: наступають бур’яни (Рад. Укр., 9.VІ 1961, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 662.