МАШИНОБУДІВНИЙ

МАШИНОБУДІВНИ́Й, а́, е́. Який займається виробництвом машин. Дальший технічний прогрес в усіх галузях народного господарства величезною мірою зв’язаний з роботою машинобудівної промисловості (Наука.., 1, 1960, 5); Працював [Федір Іванович] на машинобудівному заводі, там же, де й до заслання, і на тій же роботі — слюсарем в інструментальному цеху (Головко, II, 1957, 441); // За допомогою якого здійснюється виробництво машин. Машинобудівне устаткування; // З якого виробляють машини. Машинобудівна сталь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 658.