МАРНИК
Значення марник це
Ма́рник, ка, м. Бѣсъ. Вх. Лем. 434.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 406.
марник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| marnik | марник |
марник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| marnyk | marnyk | marnyk |
марник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
марник Словоформи слова
| Називний | марник | марники |
| Родовий | марника | марників |
| Давальний | марникові, марнику | марникам |
| Знахідний | марника | марників |
| Орудний | марником | марниками |
| Місцевий | на/у марнику, марникові | на/у марниках |
| Кличний | марнику | марники |
марник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |