МАНІЖИТИ
Значення маніжити це
МАНІ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех., фам. Те саме, що би́ти 2. Хлопець видумував шкідливі ігри.. Часто й густо батько його маніжив за це (Мирний, II, 1954, 113).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 621.
Мані́жити, жу, жиш, гл. Бить. Я б її до стовпа на цілий місяць, як ту собаку, прив’язала… що-дня сирицею маніжила. Мир. Пов. II. 95. Маніжив-маніжив (вовкулаку) стілко йому схотілось, та тоді вже тілко пустив. Мнж. 139.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 404.
маніжити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| mangiti | маніжити |
маніжити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| manizhyty | manizhyty | manizhyty |
маніжити Рід - дієслово, недоконаний вид
маніжити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | маніжу | маніжимо |
| 2 особа | маніжиш | маніжите |
| 3 особа | маніжить | маніжать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | маніжитиму | маніжитимемо |
| 2 особа | маніжитимеш | маніжитимете |
| 3 особа | маніжитиме | маніжитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | маніжив | маніжили |
| Жіночий рід | маніжила | |
| Середній рід | маніжило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | маніжмо | |
| 2 особа | маніж | маніжте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | маніжачи | |
| Минулий час | маніживши |
маніжити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |