МАНЯЧИТИ
Значення манячити це
МАНЯ́ЧИ́ТИ, я́чу́, я́чи́ш і МАНЯЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм., рідко. Те саме, що мая́чити1; майоріти (у 1 знач.). Здалека манячить і мріє той острів (Стор., І, 1957, 252); В лісі зовсім затемніло. На землі і в повітрі білів лиш сніг та манячіли цупкі, замерзлі стовбури дерев (Коцюб., І, 1955, 81); Вдалині неясно манячіли берестівецькі хутори (Кач., Вибр., 1953, 258); // Нерухомо стояти; стовбичити. Мати підвела голову і повернулася до Усті: — Лягай спати — чого манячиш, як привид? (Вас., І, 1959, 200).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 625.
Маня́чити, чу, чиш, гл. = Маячити. Далеко над Россю манячив якийсь магазин з червоної цегли. Левиц. І. Образ за образом манячать, минаються, десь зникають. Левиц. І.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 405.
манячити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| malachite | манячити |
манячити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| maniachyty | maniachyty | manyachyty |
манячити Рід - дієслово, недоконаний вид
манячити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | манячу | манячимо |
| 2 особа | манячиш | манячите |
| 3 особа | манячить | манячать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | манячитиму | манячитимемо |
| 2 особа | манячитимеш | манячитимете |
| 3 особа | манячитиме | манячитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | манячив | манячили |
| Жіночий рід | манячила | |
| Середній рід | манячило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | манячмо | |
| 2 особа | маняч | манячте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | манячачи | |
| Минулий час | манячивши |
манячити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |