МАНУФАКТУРНИЙ

МАНУФАКТУ́РНИЙ, а, е.

1. Який грунтується на мануфактурі (у 1 знач.). Політична економія, яка стає справжньою наукою лише в мануфактурний період, розглядає суспільний поділ праці лише з точки зору мануфактурного поділу праці.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 367); Розвиток мануфактурного виробництва за Петра [І] зробив великі успіхи (Іст. СРСР, II, 1957, 24).

2. Який торгує мануфактурою (у 3 знач.). Напроти.. вже стояв і не зводив з Ясочки живих, як жучки, очей видавець його поезій, хазяїн мануфактурного магазину Федір Сопкін (Вас., І, 1959, 346); Від дверей мануфактурної крамниці до центру площі стелилися вузькі різноколірні стежки (Смолич, II, 1958, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 624.