МАНУТИ
Значення манути це
МАНУ́ТИ, ману́, ма́ниш, недок., перех., діал. Манити. Не гроші манули його, а свобода (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 29); // безос. Його тягло туди [на вільні степи], мануло, неначе магнітом притягувало (Мирний, IV, 1955, 207).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 624.
Ману́ти, ну, ниш, гл. Манить, приманивать. Зміев. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 405.
манути Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| manuti | манути |
манути Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| manuty | manuty | manuty |
манути Рід - дієслово, недоконаний вид
манути Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | ману | манимо |
| 2 особа | маниш | маните |
| 3 особа | манить | манять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | манутиму | манутимемо |
| 2 особа | манутимеш | манутимете |
| 3 особа | манутиме | манутимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | манув | манули |
| Жіночий рід | манула | |
| Середній рід | мануло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | манімо | |
| 2 особа | мани | маніть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | манячи | |
| Минулий час | манувши |
манути Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |