МАНТИТИ
Значення мантити це
МАНТИ́ТИ, нчу, нтиш, недок., перех., діал. Виманювати, випрошувати. Де що в кого угледить хороше — зараз би так і проковтнув своїми очима захланними. "Дай, проміняй". Так-о буде мантити циганом, буде канючити, буде докучати раз у раз і таки виманить у дурного (Козл., Ю. Крук, 1950, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 624.
Манти́ти, чу, тиш, гл. Выманивать, выклянчивать, выпрашивать.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 405.
мантити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| mantici | мантити |
мантити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| mantyty | mantyty | mantyty |
мантити Рід - дієслово, недоконаний вид
мантити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | манчу | мантимо |
| 2 особа | мантиш | мантите |
| 3 особа | мантить | мантять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мантитиму | мантитимемо |
| 2 особа | мантитимеш | мантитимете |
| 3 особа | мантитиме | мантитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | мантив | мантили |
| Жіночий рід | мантила | |
| Середній рід | мантило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мантімо | |
| 2 особа | манти | мантіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | мантячи | |
| Минулий час | мантивши |
мантити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |