МАНТАЧИТИ
Значення мантачити це
МАНТА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. Гострити, направляти косу мантачкою. [Конон:] Ні, мабуть, до вечора і однієї ручки не дотягну з такою косою, мантачиш-мантачиш її, а вона біда як важко йде (Кроп., II, 1958, 431); Час від часу зупиниться якийсь [косар] і давай мантачить притуплене лезо коси (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 205).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 623.
Манта́чити, чу, чиш, гл.
1) Точить косу мантачкою. Мнж. 185. Косу мантачити. Черниг. у.
2) Тратить, мотать.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 405.
мантачити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Metacity | мантачити |
мантачити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| mantachyty | mantachyty | mantachyty |
мантачити Рід - дієслово, недоконаний вид
мантачити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мантачу | мантачимо |
| 2 особа | мантачиш | мантачите |
| 3 особа | мантачить | мантачать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мантачитиму | мантачитимемо |
| 2 особа | мантачитимеш | мантачитимете |
| 3 особа | мантачитиме | мантачитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | мантачив | мантачили |
| Жіночий рід | мантачила | |
| Середній рід | мантачило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мантачмо | |
| 2 особа | мантач | мантачте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | мантачачи | |
| Минулий час | мантачивши |
мантачити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |
мантачити в англійській розкладці - vfynfxbnb
Цитати української літератури з використанням слова мантачити
"Він стояв і пильно мантачив бруском косу, а коли скінчив мантачити, тоді застромив того бруска в дерев’яну кобуру при боці й пальцем по лезу коси…"Косинка Григорій Михайлович - Серце
"Доки хлопці підобідували, сонце підбилося ще вище, Тимко приніс добре відклепані дідом Інокентієм коси, роздав косарям, заходився мантачити свою."Тютюнник Григорій Михайлович - Вир