МАНТА
Значення манта це
МА́НТА, и, ж., діал. Плащ. Ой сиджу я, сиджу, на палаш приперся, манта ми [у мене] широка, полами утерся (Федьк., І, 1960, 81); Саму Галину Андріївну я бачив усього двічі і бачив обидва рази на вулиці — під наміткою, в манті (Л. Янов., І, 1959, 437).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 623.
Ма́нта, ти, ж. Родъ суконнаго плаща, свити, сшитой мѣшкомъ. Чуб. VII. 420. Шух. I. 138. Ой сижу я, сижу, на палаш приперся, манта мі широка, полами утерся. Федьк. I. 42.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 405.
манта Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| manta | манта |
манта Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| manta | manta | manta |
манта Рід - іменник, жіночий рід, істота і неістота
манта Словоформи слова
| Називний | манта | манти |
| Родовий | манти | мант |
| Давальний | манті | мантам |
| Знахідний | манту | манти, мант |
| Орудний | мантою | мантами |
| Місцевий | на/у манті | на/у мантах |
| Кличний | манто | манти |
манта Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |