МАНЖЕТА
Значення манжета це
МАНЖЕ́ТА, и, ж.
1. Вилога, закарваш рукава (сорочки, блузки тощо). Загнибіда нарядився у новий сукняний убір, надів сорочку з манжетами (Мирний, III, 1954, 82); Коли робив [проректор] рух рукою, то в голубих манжетах шовкової сорочки виднілися золоті запонки (Чорн., Потік.., 1956, 184); // Закот холоші. Анатолій не бачив обличчя Голосарського. Він бачив лише його спину, помітив міцну, ретельно підстрижену потилицю й високі манжети звужених штанів (Руд., Остання шабля, 1959, 64).
2. техн. Кільце для скріплення кінців труб, стрижнів, для запобігання виходу рідини, газу в поршневих насосах. Манжети робочих циліндрів весь час щільно притискуються до поверхонь циліндрів (Автомоб., 1957, 204).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 620.
манжета Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| cuff | манжета |
манжета Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| manzheta | manzheta | manzheta |
манжета Рід - іменник, жіночий рід, неістота,іменник, чоловічий рід, неістота
манжета Словоформи слова
| Називний | манжета | манжети |
| Родовий | манжети | манжет |
| Давальний | манжеті | манжетам |
| Знахідний | манжету | манжети |
| Орудний | манжетою | манжетами |
| Місцевий | на/у манжеті | на/у манжетах |
| Кличний | манжето | манжети |
манжета Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
манжета в англійській розкладці - vfy;tnf
Цитати української літератури з використанням слова манжета
"Для цiєї важливої церемонiї вона встигла вiдповiдно приготуватися: поки говорив пiлот, вона прослизнула в сумку i вилiзла вже напнута мереживною накидкою iз манжета школярської форми; спереду накидка була застебнута значком iз обдертими лiтерами"Жилинскайте Витауте - Подорож у Тандадрику
"Мене приковувала передусім Нестерова рука з білого манжета, тонка рука інтелекту, що лежала так певно й спокійно на спині фотелю, мов охороняючи свою сусідку, а заразом і відмежовуючи її від усього окружаючого її світу"Кобилянська Ольга Юліанівна - Через кладку