МАЙОЛІКА

МАЙО́ЛІКА, и, ж.

1. Випалена глина, укрита поливою та малюнками. Рідко хто обходиться зараз без художніх виробів із скла, майоліки, фарфору, пластичних мас та інших матеріалів (Мист., 3, 1961, 16); // Виріб із такої глини. Повітря гірке від диму, а вулиці строкаті від черепків, .. від уламків декоративних майолік і кахлів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 144); // збірн. Сукупність таких виробів. Майоліка — художня глазурована кераміка у вигляді посуду, ваз, плиток, архітектурних і скульптурних прикрас будівель (Архіт. Рад. Укр., 4, 1940, 52).

2. Мистецтво виготовлення таких виробів. З появою свинцевого покриття, яке дістало в народі назву "шкливо", а пізніше "полива", .. опішнянські миски виготовлялися переважно.. способом народної майоліки (Нар. тв. та етн., 4, 1963, 69); Самобутня творчість майстрів української майоліки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 599.