МАЖА

МА́ЖА, і, ж.

1. заст. Чумацький віз. Бряжчать мережані ярма з терновими занозами, поскрипують нові чумацькі мажі, вкриті шкурами, закурені в далекій дорозі (Коцюб., І, 1955, 180); На добру чверть милі розтягнулася валка. Риплять довжелезні мажі, ковані залізом, як рипіли за часів Святославових (Тулуб, Людолови, І, 1957, 380); * У порівн. Скриплять вози, немов чумацькі мажі, Та не до Криму шлях лежить — в Сибір (Мал., Книга.., 1954, 88); // чого. Міра ваги або об’єму, що дорівнює місткості одного чумацького воза. [Третій чумак:] У нас же так: щоб лисих [турків] напоїти, то треба кварту брати. А за ню [неї] ярмо віддай шинкарочці чи солі надсип з третину мажі (Голов., Драми, 1958, 104).

2. діал. Віз (див. віз¹1). Курять дороги за півторатонками, тракторами-тягачами, безтарками, простими мажами (Ю. Янов., II, 1954, 179); По шляхах І пішо, й кінно, на селянських мажах Убогий люд із радістю в очах Спішив у Переяслав (Забашта, Вибр., 1958, 96).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 593.

Ма́жа, жі, ж. Чумацкій возъ. Приганяє дванадцять пар волів: шість маж соли, а шість риби. Рудч. Ск. II. 143.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 396.

ма́жа — старий чумацький паро— або четверо-воловий вантажний віз, міцно збудований і орнамен­тований. Приганяє дванадцять пар волів: шість маж солі, а шість риби (казка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 349.