М'ЯТНИЙ

М’Я́ТНИЙ, а, е. Прикм. до м’я́та. Забуть, забуть благаєш ти — Вечірніх плавнів подих м’ятний (Черн., Поезії, 1959, 399); // Вигот.з екстракту м’яти. В народній медицині вживаються м’ятні краплі (Лікар, рослини.., 1958, 79); // Настояний на м’яті. [Сотник:] Наготуй нам снідання, та щоб більш було настойок, запіканок, наливок — і полинової, і м’ятної (Стор., І, 1957, 291); // Який добувають із м’яти. М’ятна олія.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 840.

М’ятни́й, а́, е́. Мятный.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 459.