ЛІКАРСЬКИЙ

ЛІ́КАРСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до лі́кар. Хо слухає, як молодий лікар розгортає плани своєї лікарської та просвітньої діяльності на селі (Коцюб., І, 1955, 172); Лікарський обхід наближався до палати (Бойч., Молодість, 1949, 90); Нема гірше як дурний лікар, часом більше пошкодить словами (знаєте, ота лікарська щирість як у Нотнагеля!), ніж поможе рецептами (Л. Укр., V, 1956, 159); // Належний лікареві, лікарям. Кузьмич зайшов у палату в білому лікарському халаті, поважний, неквапливий, як професор (Руд., Вітер.., 1958, 365).

2. Стос. до лікування; пов’язаний з лікуванням; лікувальний (у 1 знач.). Зовсім зморений сном у перші хвилини після сп’яніння, Юра втратив абсолютно всяке бажання до сну після такої кількості лікарських маніпуляцій (Смолич, II, 1958, 81).

Лі́карська дільни́ця — дільниця, виділена для медичного обслуговування населення відповідним закладом. Тут є велика лікарська дільниця (Вишня, І, 1956, 358); Лі́карська упра́ва, іст. — управа, яка керувала лікувальними закладами. В архівних справах Київської лікарської управи.. минулого століття ми знаходимо звіти про роботу лікарень Києва (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 23).

ЛІКА́РСЬКИЙ, а, е. Який має лікувальні властивості. Лубенщина — один з найважливіших центрів культури і збору лікарських рослин на Україні (Тр. бот. саду, 1, 1949, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 513.

Лі́карський, а, е. Лѣкарскій; врачебный.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 368.