ЛЮТІТИ
Значення лютіти це
ЛЮТІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати лютим (див. лю́тий1 1 — 3). Остап лютів: "Еге ж, хоч молода, та розсудлива: чим за старця іти, краще ж за прасола" (Головко, II, 1957, 399); Смеркло; блиски зорі ночі; Надворі мороз лютів (Граб., І, 1959, 288).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 574.
лютіти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Lutte | лютіти |
лютіти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| liutity | liutity | lyutity |
лютіти Рід - дієслово, недоконаний вид
лютіти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | лютію | лютіємо |
| 2 особа | лютієш | лютієте |
| 3 особа | лютіє | лютіють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | лютітиму | лютітимемо |
| 2 особа | лютітимеш | лютітимете |
| 3 особа | лютітиме | лютітимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | лютів | лютіли |
| Жіночий рід | лютіла | |
| Середній рід | лютіло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | лютіймо | |
| 2 особа | лютій | лютійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | лютіючи | |
| Минулий час | лютівши |
лютіти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |