ЛЮТЬ
Значення лють це
ЛЮТЬ, і, ж.
1. Те саме, що лютува́ння1. Четверо запінених і охриплих від люті цепних псів вовчими стрибками наближалися до парубка (Донч., III, 1956, 51).
2. Почуття роздратування, злості, гніву. Духа ж поступу й науки Хочуть вбити ті падлюки; ..Та — нінащо вся їх лють, Хоч кров людську ллють і п’ють! (Фр., XIII, 1954, 394); А кинеться ворог в люті, На мене піде війною — Я танки, із криці куті, Поставлю в полях стіною (Шпорта, Запоріжці, 1952, 108); * Образно. Люто гвалтують собаки.. Рветься і не може вискочить зовсім зубата лють з глибокої пащі (Коцюб., II, 1955, 225); // на кого, до кого, проти кого. Таке почуття, спрямоване на кого-небудь. У такі хвилини занепаду й розгубленості в душі його ще з більшою силою бушувала лють на Шумейка (Шиян, Баланда, 1957, 105); Данько почував, як прокидається в ньому лють до пришельців (Гончар, II, 1959, 46); У пасічника була не тільки соціальна, але й особиста лють проти куркулів (Дмит., Наречена, 1959, 209).
3. чого, яка. Надзвичайної сили вияв (про мороз, негоду тощо). Пішов [Іван] вздовж річки, повний пекучого гніву і злоби до її вічного шуму, до киплячої люті (Коцюб., II, 1955, 332); Зелена рунь, як гай, Здолавши лють зими, важкі морозу пута, ..В блакитнім поливі текла за небокрай (Мал., Полудень.., 1960, 64); Ми не скорилися люті морозу, хоч він і пронизував до кісток (Уп., Вірші.., 1957, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 575.
Лють, ті, ж. Сильный холодъ. Ном. № 3737. Теперки ще нічого, а як сама лють була, то хочень і три в’язки соломи спали, то холодно. Камен. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 390.
лють Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rage | ярость |
лють Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| liut | liut' | lyut' |
лють Рід - іменник, жіночий рід, неістота
лють Словоформи слова
| Називний | лють | люті |
| Родовий | люті | лютей |
| Давальний | люті | лютям |
| Знахідний | лють | люті |
| Орудний | люттю | лютями |
| Місцевий | на/у люті | на/у лютях |
| Кличний | люте | люті |
лють Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 4 | 1 | 2 |
лють в англійській розкладці - k.nm
Цитати української літератури з використанням слова лють
"Які страхи шматували його темну душу — жах, лють, чи приреченість, а чи пекучий жаль на себе за сподіяне, тільки став він раптом посеред квітучої гречки й відчайдушне гукнув у бік села:"Довженко Олександр Петрович - Земля
"Вiн завжди вiдчував тиху лють, коли бачив, що людину, сповнену життям, чиясь зла воля перетворила на нiмотний труп"Кашин Владимир - I жодної версiї
"Цi слова, немов iскри, запалили їхнiй жах, несамовитiсть i лють"Бережной Василий - Загадкова Нова
"Отак просто роздерти і все… Лють мене їсть…"Самчук Улас Олексійович - Волинь
"Хай допікає лють і злоба."Драч Іван Федорович - Український perpetuum mobile, або Машина української незалежності
"Вже не бачив, куди б’є: всю свою лють, всю нерозтрачену ненависть вклав у той удар"Дімаров Анатолій Андрійович - Чорний ворон
"Молодий дидаскал Роман Патерностер нервово посмикує чорний вус, зневіра старого Красовського будить у ньому лють на слабодухість братських провідців"Іваничук Роман Іванович - Манускрипт з вулиці Руської
"Велике тіло хиталось на босих ногах та викидало, як із безодні, лють."Коцюбинський Михайло Михайлович - Persona grata
"Заціплені зуби ненависті потомились, послабли; давно перегоріла полум’яна лють, покрившії душу сірим нудним попелом"Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина
"Безсила лють огорнула Понтiя Пiлата"Ячейкин Юрий - Слiдство веде прокуратор