ЛЮТУВАТИ
Значення лютувати це
ЛЮТУВА́ТИ1, у́ю, у́єш, недок.
1. на кого — що і без додатка. Виявляти хижацтво, кровожерність, злість (про звіра, тварину). Як скажений звір, що боїться води, труситься й лютує, забачивши її, ..так Чіпка кинувся, скочив угору… (Мирний, І, 1949, 309); Надворі Пірат лютує на старців (Довж., Зач. Десна, 1957, 479); // Виявляти безжальну жорстокість, нещадність (про людину). Ревуть, лютують вороги; Козацтво преться без ваги — І покотились яничари (Шевч., І, 1963, 199); Немало він зла накоїв людям під час війни і ниньки лютує (Цюпа, Назустріч.., 1958, 290); // з кого, рідко над ким. Знущатися з кого-небудь. — Мун-дзю! — крикнув з докором Тоньо. — Що се ти робиш? Чи ж то годиться лютувати над бідним створіннєм [створінням]? (Фр., III, 1950, 14); // на кого і без додатка. Бути в стані розлюченості, гніву, виявляти гнів; дуже сердитися. Як же то і лютувала та воювала Параска, що не її одділено (Мирний, IV, 1955, 94); — Найбільше лютує на мене Підпара (Коцюб., II, 1955, 40); Усередині в неї все клекотіло, вона лютувала і на дівчину, і на Софію, що послала ту з дровами (Мик., II, 1957, 297).
2. Виявлятися з надзвичайною силою (про мороз, негоду тощо). Люде гинуть, лютує голод в Україні (Шевч., II, 1953, 14); В цій місцевості [в Адлері] лютує малярія (Трубл., II, 1955, 40); І холод, і мряка надворі панує, А вітер осінній реве і лютує (Гр., І, 1963, 10); Надворі лютувала хуртовина (Є. Кравч., Квіти… 1959, 68).
ЛЮТУВА́ТИ2, у́ю, у́єш, недок., перех., заст. Паяти. Він сідав, не роздягаючись, із поршнем од тракторного мотора в руках або з бачком, якого ніс лютувати (Ю. Янов., Мир, 1956, 281).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 575.
Лютува́ти, ту́ю, єш, гл.
1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Лютує голод в Україні. Шевч. 332. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Кв. II. 18. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. МВ. І. 73.
2) Паять.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 390.
лютувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rage | свирепствовать |
лютувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| liutuvaty | liutuvaty | lyutuvaty |
лютувати Рід - дієслово, недоконаний вид
лютувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | лютую | лютуємо |
| 2 особа | лютуєш | лютуєте |
| 3 особа | лютує | лютують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | лютуватиму | лютуватимемо |
| 2 особа | лютуватимеш | лютуватимете |
| 3 особа | лютуватиме | лютуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | лютував | лютували |
| Жіночий рід | лютувала | |
| Середній рід | лютувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | лютуймо | |
| 2 особа | лютуй | лютуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | лютуючи | |
| Минулий час | лютувавши |
лютувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
лютувати в англійській розкладці - k.nedfnb
Цитати української літератури з використанням слова лютувати
"Тепер не знав: дивуватися чи лютувати від такої химерної зустрічі, бо ж замість султана — тільки султанша"Загребельний Павло Архипович - Роксолана
"Ну й лютував же парубок! Та й як же не лютувати? Йому ще з весни дуже впала в око Гаїнка"Грінченко Борис Дмитрович - Під тихими вербами
"А від того молодший брат став ще дужче лютувати, зробився зовсім лихим та несправедливим."Королів-Старий Василь Костянтинович - Мара
"Ми з тобою ще поборемось!" Поглядаючи з вертольота на величний i буремний краєвид, помережаний свiтлом i тiнями, вiн подумав про Природу: "I чого б лютувати? Все одно тебе приручать! Як дикого коня"Бережной Василий - Марсiанка
"— Боже, так лютувати за якусь гречку чи вівсянку! Вам що — шкода? — смугасто-перебинтований тип явно занудьгував за співрозмовником. — Мене звати Адам Кльоцка, — простягнув він Фіксі здорову руку."Гаврош Олександр Дюлович - Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу
"Сучок починав уже лютувати і дедалі дужче сопти"Грінченко Борис Дмитрович - Серед темної ночі
"— Зажди… Ми з тобою ще поборемось!» Поглядаючи з вертольота на величний і буремний краєвид, помережаний світлом і тінями, він подумав про Природу: «І чого б лютувати? Все одно тебе приручать! Як дикого коня"Бережний Василь Павлович - Марсіанка