ЛЮЛЯТИ
Значення люляти це
ЛЮ́ЛЯ́ТИ, лю́ля́ю, лю́ля́єш, недок., перех. і без додатка, розм. Колихати, приспівуючи. Десь недалечко хтось потихесечку дитину люляв (Вовчок, І, 1956, 345); Люляю, люляю, Поб’ю котка, полаю, Щоб по ночах не ходив, Малих діток не будив (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 572.
Лю́ляти, ляю, єш, гл.
1) Баюкать. Люляю, люляю, поб’ю котка, полаю. Мет. 2.
2) Спать (о дѣтяхъ). А Савиха молоденька дитину колише: «Ой люляй, люляй, вродливий синочку!». Гол. І. 19.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 389.
люляти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the ass | люляти |
люляти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| liuliaty | liuliaty | lyulyaty |
люляти Рід - дієслово, недоконаний вид
люляти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | люляю | люляємо |
| 2 особа | люляєш | люляєте |
| 3 особа | люляє | люляють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | люлятиму | люлятимемо |
| 2 особа | люлятимеш | люлятимете |
| 3 особа | люлятиме | люлятимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | люляв | люляли |
| Жіночий рід | люляла | |
| Середній рід | люляло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | люляймо | |
| 2 особа | люляй | люляйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | люляючи | |
| Минулий час | люлявши |
люляти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |