ЛЮДМИЛА

"Однажды я (мне аккомпанировал сам Глинка) пела для гостей из его еще не оконченной тогда оперы «Руслан и Людмила» арию, помните, в чертогах Черномора поет Людмила? Только что я кончила петь, посыпались аплодисманы, разумеется не мне, а автору"Шевченко Тарас Григорович - Музыкант

"Він ішов по вулиці, кози слухняно й дружно бігли за ним слідом; коли перечікував машину чи воза, ставали вони всі три обіч нього: Валентина Iванівна при цьому мекала, в тон їй вторила Світлана Iванівна, а Людмила Iванівна дивилася на світ осмислено"Шевчук Валерiй - Дiм на горi

"Людмила була по-дитячому довірлива й палка, вона лише тепер відчула в собі жіночу силу, яка захоплювала їх обох, укручуючи до незрівнянного ні з чим ненаситного вогняного виру; торік же була по суті дитям"Білик Іван Іванович - Похорон богів

"Гулi, звичайно, не потрiбнi, але у нас є для цього Людмила Василiвна.."Нестайко В - Тореадори з Васюкiвки

"Людмила Йосипiвна до телефону бiльше не пiдiйшла"Кашин Владимир - Кривавий блиск алмазiв

"Людмила говорила в мікрофон і плакала від щастя"Бережний Василь Павлович - Істина поруч

"Донька Людмила вчиться в столичному педінституті"Гончар Олесь Терентійович - Микита Братусь

"— Та чого ж ми стоїмо тут? — схаменулась Людмила"Винниченко Володимир Кирилович - Роботи!

"Людмила розганяє їх: треба ж виконувати свої обов'язки! "Бережной Василий - Iстина поруч

"Потiм Людмила Василiвна взялася за мене"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки (2-га редакція)