ЛЮБКО
Значення любко це
ЛЮБКО́, а́, ч., розм. Коханий хлопець або чоловік. На вигоні прощалася Горпина зі своїм любком (Фр., І, 1955, 66); Коханням п’яне йде дівча стрічати любка (У. Кравч., Вибр., 1958, 138).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 563.
Любко́, ка, м. Милый, любовникъ. Котра мого любка любить. Гол. III. 453. Не велика поточина луги ізмулила; хвалилася ледачина: любка вітлюбила; так би она дочекала світа біленького, чи в’на буде обнімати мого миленького. Гол. II. 427. Ум. Любонько. Ой Романе, Романоньку, що ж тя болить, мій любоньку? Гол. І. 158.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 386.
любко́ = лю́бчик (ж. лю́бка; пестливі народнопоетичні — лю́бочка, лю́бонька) — кохана людина, коханий, протилежне нелюб; до невірного звернені іронічні закликання: «Любку мій солодкий, бодай ти вік короткий!», «Любчику мій солоденький, бодай тобі вік коротенький!». Ішов любко попри хату — відкрила-м віконце (коломийка); Коханням п’яне йде дівча стрічати любка (У. Кравченко); Впадаю коло любки: «Ти не бійся! Та не журися! Та ти ж моє серденько!» (Марко Вовчок); Ой Романе, Романоньку, що ж тя болить, мій любоньку? (Я. Головацький); Оженися, мій синочку, візьми собі любку, цілуй її, милуй її, як голуб голубку (П. Чубинський).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 345.
любко Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| lyubko | милая |
любко Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| liubko | liubko | lyubko |
любко Рід - іменник, чоловічий рід, істота,іменник, жіночий рід, істота і неістота
любко Словоформи слова
| Називний | любко | любки |
| Родовий | любка | любків |
| Давальний | любкові, любку | любкам |
| Знахідний | любка | любків |
| Орудний | любком | любками |
| Місцевий | на/у любкові | на/у любках |
| Кличний | любку | любки |
любко Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |
любко в англійській розкладці - k.,rj
Цитати української літератури з використанням слова любко
"— Ви помиляєтеся, любко, — відказала хитро"Кобилянська Ольга Юліанівна - Царівна
"— Чому, любко? — питав він, гладячи її чорне, у світлі блистяче волосся і притискаючи її до себе, мов дитину."Кобилянська Ольга Юліанівна - Земля
"Секретом безсмертя ціною власного життя заволодів і вкрив себе невмирущою славою мій пра^9-предок, Головний Коммодор Дев’яносто Третьої, достославний рісмарк Мессір Мессер, відомий як Любко-Смертушко."Ячейкін Юрій Дмитрович - Космiчна халепа капiтана Небрехи
"— Годі, годі, любко моя! — каже стара, а сама так і журиться"Федькович Осип-Юрій Адальбертович - Серце не навчити
"Колись ми з ним отак завелись і він каже — Любко, ти загалом прикольний чувак і до тебе всі добре сташіяться, так що не переймайся, що ти не такий крутий, як Вован…"Покальчук Юрій Володимирович - Заборонені ігри
"Ой зіронько, моя ти любко!"Глібов Леонід Іванович - Зіронька
"— І ти, моя любко, закрасила мені мої ясні ночі"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Без пуття
"“Ганнусю, рибко, душко, любко,"Котляревський Іван Петрович - Енеїда
"– На те воля Божа, моя любко, – кажу я"Вовчок Марко - Отець Андрій
"– Ще нема, любко, – кажу"Вовчок Марко - Одарка