ЛЮБЕЦЬ
Значення любець це
Любе́ць, бця́, м.
1) = Люби́сток. Чи ти мене, моя мати, в любцю не купала, що ти мені, моя мати, долі не вгадала. Чуб. V. 357.
2) Милый. Ой як любця не любити, коли очки чорні! Гол. III. 514.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 385.
любець Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| lover | любець |
любець Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| liubets | liubets' | lyubets' |
любець Рід - іменник, чоловічий рід, істота і неістота
любець Словоформи слова
| Називний | любець | любці |
| Родовий | любця | любців |
| Давальний | любцеві, любцю | любцям |
| Знахідний | любець, любця | любці, любців |
| Орудний | любцем | любцями |
| Місцевий | на/у любці | на/у любцях |
| Кличний | любцю | любці |
любець Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 3 |