ЛЬОДЯНИЙ

ЛЬОДЯНИ́Й, а́, е́. Те саме, що льодови́й. Льодовик закінчується крутим льодяним уступом, з-під якого з шумом виривається потік води (Фіз. геогр., 5, 1956, 116); Для Довженка актор полізе в льодяну воду, під осінній скажений дощ (Ю. Янов., V, 1959, 125); О моя Русалко з кров’ю льодяною.., Все візьми у мене, все, що серце схоче (Олесь, Вибр., 1958, 213).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 584.