ЛУСКАТИСЯ

ЛУ́СКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Те саме, що лу́скати 1, 2. Інколи буває в пресових цехах, що злитки дуже твердих спеціальних сталей.. лускаються від одного дотику преса (Собко, Біле полум’я, 1952, 22); Удар був так розрахований, що лускалася тільки шкаралупка [горіха], а зернятко нітрохи не псувалося (Ле, Міжгір’я, 1953, 410); Бугор на шосе був пристріляний ще зранку. Час від часу тут і вночі методично лускалися розриви (Баш, Надія, 1960, 345); // перен. Терпіти повну невдачу, крах. За ніч [під час другої світової війни] сивіли державні діячі, лускались столітні банки (Рибак, Зброя.., 1943, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 558.

Лу́скатися, каюся, єшся, гл.

1) = Лузатися.

2) Трескаться, лопаться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 382.