ЛУКАВИТИ

Значення лукавити це

ЛУКА́ВИТИ, влю, виш; мн. лука́влять; недок. Хитрувати, приховуючи правду. Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою (Шевч., II, 1958, 283); Здавалося, здатні були [очі] дивитися навіть крізь стіни.. Опинившись під таким поглядом, не можна було ні лукавити, ні хитрувати (Руд., Остання шабля, 1959, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 554.

Лука́вити, влю, виш, гл. Лукавить, фальшивить, хитрить; кривить душой. Ти (доля) не лукавила зо мною, ти другом, братом і сестрою сіромі стала. Шевч. 618. Побачите, которе з нас лукавить. К. Іов. 15.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 381.

лукавити Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
to dissembleлукавить

лукавити Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
lukavytylukavytylukavyty

лукавити Рід - дієслово, недоконаний вид

лукавити Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особалукавлюлукавимо
2 особалукавишлукавите
3 особалукавитьлукавлять
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особалукавитимулукавитимемо
2 особалукавитимешлукавитимете
3 особалукавитимелукавитимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідлукавивлукавили
Жіночий рідлукавила
Середній рідлукавило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа лукавмо
2 особалукавлукавте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часлукавлячи
Минулий часлукавивши

лукавити Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
844

лукавити в англійській розкладці - kerfdbnb

Цитати української літератури з використанням слова лукавити

"Лукавити з долею не можна"Іваничук Роман Іванович - Мальви (Яничари)

"— Вони знають, що значить чесно думати, жити — не лукавити?."Мирний Панас - Повія

"А прики-датися, лукавити душею, вчити людей тому, чого сам не знаю, на те я, reverendissime, застарий,— сумління не позволяє."Франко Іван Якович - Чума