ЛУЖИТИ
Значення лужити це
ЛУ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. Обробляти лугом (див. луг2 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 553.
Лу́жити, жу, жиш, гл. Мыть въ щелокѣ, бучить. Лужити тра нитки. Могил. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 380.
лужити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| luiti | лужити |
лужити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| luzhyty | luzhyty | luzhyty |
лужити Рід - дієслово, недоконаний вид
лужити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | лужу | лужимо |
| 2 особа | лужиш | лужите |
| 3 особа | лужить | лужать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | лужитиму | лужитимемо |
| 2 особа | лужитимеш | лужитимете |
| 3 особа | лужитиме | лужитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | лужив | лужили |
| Жіночий рід | лужила | |
| Середній рід | лужило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | лужмо | |
| 2 особа | луж | лужте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | лужачи | |
| Минулий час | луживши |
лужити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |