ЛОЖЕ

ЛОЖЕ¹, а, с.

1. заст., поет. Місце для спання; постіль. — Діти! — Атта Троль гукає І качається по голім, Незастеленому ложі (Л. Укр., IV, 1954, 146); Не пам’ятаю, як опинився я аж під ложем своїм. А ложе моє отак за грубою стояло (Баш, На землі.., 1957, 63); — Я хворий для людей, мій любий, — ласкаво пояснив патер, — але для бога мушу я підвестися з ложа страждань (Тулуб, Людолови, І, 1957, 148); * У порівн. Блакитні тіні розкривали свою глибінь і приймали, як в м’яке ложе, Гафійчині думи (Коцюб., II, 1955, 39).

◊ Прокру́стове ло́же, книжн. — мірка, під яку штучно підганяють факти (за іменем міфічного старогрецького розбійника, який відрубував або витягував ноги жертвам, що не відповідали довжині його ліжка). Удачі автора йдуть за рахунок подолання штампів, що перетворилися в прокрустове ложе для письменника (Вітч., 1, 1962, 204); Розділя́ти (діли́ти) ло́же з ким і без додатка — бути з ким-небудь в інтимних стосунках. [Кассандра:] Троянки у неволі — і живі!..Обходять кросна, розділяють ложе, дітей годують еллінам на втіху… (Л. Укр., II, 1951, 325); Сме́ртне ло́же — місце, на якому людина вмирає або лежить мертва. Заметався сержант на своєму смертному ложі.. Не помирати хотілось Орлюкові — жити! (Довж., І, 1958, 320); На ложі смертному лежить Ілліч, Неначе на горі найвищій світу, Легендами квітчає наш народ Його безсмертний, життєдайний образ (Ю. Янов., V, 1959, 82); Кнут Гамсун теж казав, що все про себе він міг би розповісти хіба тільки на смертному ложі (Вас., IV, 1960, 7); Цви́нтарне ло́же — те саме, що моги́ла 1. Пісеньку зложу.. І братчику мому [моєму] на цвинтарнім ложу На струнах шовкових заграю (Пісні та романси.., II, 1956, 160).

2. Заглиблення в грунті, камені, яким тече річка, струмок і т. ін.; річище, русло. Коли ріка виробляє своє ложе, вона повільно знижує виступи дна (Курс заг. геол., 1947, 105); Здавалось, з гір потекла колись бистра вода і лишила по собі висохлі кам’яні ложа (Коцюб., II, 1955, 294); // Твердий шар, тверда основа грунту. Озимий ячмінь добре перезимовує лише тоді, коли насіння висівають у вологий грунт на тверде ложе (Колг. Укр., 8, 1959, 12).

ЛО́ЖЕ², а, с. Те саме, що ло́жа². Притиснувши коліном студента, він ложем підбив до нього кимсь обронену рушницю (Панч, В дорозі, 1959, 61); Гупнув ложем гвинтівки об долівку (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 540.

Ло́же, жа, с. = Ложа. Іде Мариня до ложа. О. 1862. IV. 37. Марусенька ходить, ясне біле ложе стеле. Рк. Макс. Панського ло́жа. Знатнаго рода. неправого ло́жа. Незаконнорожденный. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 374.