ЛИЦЮВАТИ
Значення лицювати це
ЛИЦЮВА́ТИ1, ю́ю, ю́єш, недок., перех. Перешивати, роблячи спідній бік лицьовим; перелицьовувати. Сім раз відріза́ли — довга, сім раз лицювали — нова (Укр.. присл.., 1955, 318).
ЛИЦЮВА́ТИ2, ю́є, недок., неперех., діал. Личити. Її рум’яні лиця і палкі, на всі боки стріляючі очі зовсім якось не лицювали до тої жалоби (Фр., III, 1950, 414); Туга за минулим і старим не лицює молоді (У. Кравч., Вибр., 1958, 261).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 501.
Лицюва́ти, цюю, єш, гл.
1) Перелицовывать. Сім раз відрізали — довга, сім раз лицювали — нова. Ном. № 11139.
2) = Личити. Тобі тото́ не лицює. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 365.
лицювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| brick | облицевать |
лицювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| lytsiuvaty | lytsiuvaty | lytsyuvaty |
лицювати Рід - дієслово, недоконаний вид
лицювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | лицюю | лицюємо |
| 2 особа | лицюєш | лицюєте |
| 3 особа | лицює | лицюють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | лицюватиму | лицюватимемо |
| 2 особа | лицюватимеш | лицюватимете |
| 3 особа | лицюватиме | лицюватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | лицював | лицювали |
| Жіночий рід | лицювала | |
| Середній рід | лицювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | лицюймо | |
| 2 особа | лицюй | лицюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | лицюючи | |
| Минулий час | лицювавши |
лицювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |